Італійська піца — це одна з найпопулярніших страв у світі. Відома своїм тістом з хрусткою скоринкою та різноманітними начинками. Італійці вважають піцу національною стравою і кожен регіон Італії має свої власні рецепти. Розповідаємо про те, які компоненти вони вважають за краще додавати при її приготуванні.
Основні інгредієнти та особливості їх смакових властивостей
Перший і, мабуть, найважливіший інгредієнт – тісто. Італійці готують його з борошна, води, дріжджів та солі. Тісто має бути тонким і хрустким, але водночас м'яким та еластичним. Для його приготування використовуються різні види борошна — 00, 0 або 1. Борошно 00 — найтонше борошно, яке дає м'якість і еластичність тісту. А 0 і 1 — грубий помел, що використовується для надання тієї самої хрусткої скоринки.
Як соус зазвичай італійці використовують томатний соус, який роблять із свіжих помідорів, оливкової олії, часнику та базиліку. Такий томатний соус надає яскравого смаку та аромату. Також передбачаються варіанти на основі білого вина, вершкового соусу чи оливкової олії.
Сир – ще один важливий інгредієнт. Італійці зазвичай використовують моцарелу, яка має м'який та кремовий смак. Цей вид сиру виготовляється з коров'ячого молока і має високу плавність, що робить його ідеальним для піци.
Також можна використовувати інші види сирів, такі як пармезан, горгонзол або рікотта. Але якщо моцарелла нейтральна за смаком і використовується італійцями через свою текстуру, то інші види характерні легкої солоністю, ніжністю і навіть пікантністю.
З м'яса італійці віддають перевагу шинці, салямі та прошутто. Шинка — в'ялене свиняче м'ясо з ніжним і трохи солонуватим смаком. Салямі — це ковбаса зі свинини, яка надає гостроти та приємного аромату. Тоді як прошутто є в'яленою яловичиною або свининою, відрізняється ніжним і солодкуватим смаком.
Італійці часто кладуть на піцу помідори, перці, гриби, цибулю, оливки та артишоки. Помідори відіграють роль основного інгредієнта для соусу, але також додають свіжими скибочками на піцу. Перець - гострий та ароматний овоч, що дарує страві яскравий колір та смак. При приготуванні піци часто використовуються перці різних кольорів, щоб вона вийшла ще пікантнішою за смаком і апетитнішою.
Гриби — м'який та ароматний овоч, що ідеально поєднується з сиром та м'ясом. Надає піці особливого смаку і робить її соковитою. Цибуля використовується для гостроти та пікантного аромату. Тоді як оливки – це солоний та ароматний інгредієнт, який особливо часто додається італійцями при приготуванні різних страв та піци, в тому числі.
Також відкривачі піци не проти час від часу в класичну піцу додати незвичайні інгредієнти. Наприклад, артишоки - м'який та ароматний овоч з ніжним смаком.
Італійці також використовують багато трав, щоб надати піці приємного аромату та досконалого смаку. Найчастіше віддають перевагу базиліку, орегано та розмарину. Базилік - ароматна трава з характерним свіжим та яскравим смаком. Тоді як орегано є гострою і ароматною спецією. А розмарин сподобається тим, хто віддає перевагу ніжному та солодкуватому смаку.
Секрети італійців в приготуванні піци
Безумовно, страва у італійців виходить такою смачною, оскільки італійці використовують виключно свіжі інгредієнти та вміють правильно їх поєднувати між собою. Часто вони також додають трохи оливкової олії, щоб надати піці характерного італійського аромату.
Особливу увагу приділяють способу випікання. Вони готують піцу в дров'яній печі, яка сягає дуже високої температури. Це дозволяє їм приготувати страву за кілька хвилин, а також надати хрусткої скоринки та апетитного вигляду.
Нарешті, італійські кухарі мають багаторічний досвід у приготуванні піци. Вони знають, як правильно замішувати тісто, нарізати інгредієнти та запікати піцу. Саме завдяки своєму досвіду можуть створювати справжні шедеври кулінарії.
Оскільки багато піцайоло у своїй роботі надихаються італійським підходом, то щоб поласувати такою смачною піцою зовсім не обов'язково їхати до Італії. Але знаючи, що італійці додають у піцу, простіше буде зорієнтуватися у величезному асортименті різних закладів і вибрати досконалий класичний варіант.
